***
26.11.2015 17:08
Будь глечиком глиняним у моїх руках,
Який по вінця наповнятиму водою.
І напуватиму я спрагнені серця,
Прошу тебе, не бійся, Я – з тобою.
Не бійся крихкості і слабкості своєї,
Не бійсь, що вигляд твій занадто є простим.
Бо сили й цінності тобі Я дам своєї,
Лишень будь глечиком глиняним у моїх руках.
Я мешкаю не там де золото і срібло,
Я – там, де біль, де сльози, мерзота.
Я там стою із глечиком глиняним у руках,
Щоб тамувати спрагу в зболених серцях.
Будь глечиком в моїх руках,
Будь глиною, не бійся простоти.
Саме така крихка, для мене найцінніша ти,
З усмішкою у серці на моїх долонях.
25 листопада 2015 р. автор: с. Софія Звір, СНДМ
