Не окликай

Не окликай, бо голос твій чаїний  
В мені умер. Пройшло вже стільки літ!!!
Минуле, наче злодій зачаїлось
І тільки й жде, щоб випливти на світ.
Не окликай! Ти повернувсь невчасно!
Я стала інша. Я уже не та.
Я знаю вже, що значить справжнє щастя,
А що було між нами - суєта.
Не окликай моє ім*я забуте.
Воно тебе не втримало тоді,
Коли безжально нас судили люди.
Без тебе я була на тім суді.
Не окликай! Мій біль поволі вичах.
Про тебе жодна згадка не болить.        

Згубилося у снах твоє обличчя.
Це значить - я без тебе вмію жить
 

Катерина  Рубан