Відкриті долоні...
26.11.2015 17:05
З відкритими долонями і серцем,
Стоїть ще досі на порозі Він.
Відлуння тих далеких днів і слів,
Стискає душу, розтискаючи долоні.
Чому не зупинив, - а відпустив ?
Чому, як батько не сказав твердого слова ?
Вдивлявсь у мовчанні лише у серце сина,
І розтискаючи долоні та обійми – ТИ ЛЮБИВ.
Ти так любив, що не тримав для себе,
Але, як пташку відпускав – ЛЕТИ!
І сподіваючись чекав Ти на порозі,
З відкритими долонями і вірив , що повернеться сюди.
ЛЮБОВ ніколи не затримує для себе,
І не кричить : «для мене» чи «моє».
Вона лиш віддає себе у руки,
А рішення приймаєш – ти.
ТИ ЛЮБИВ. ЛЕТИ ! Ти – ЛЮБОВ.
26 листопада 2015 р. автор: с. Софія, СНДМ
